Я вчитель права і цим горджусь!

Шляхи життя течуть, мов ріки,

й несуть у даль великі сподівання.

Комусь найбільше щастя – їсти смачно й пити,

Комусь – у полі працювати до смеркання.

У чому ж щастя вчителя? Які у нього мрії?

Чого він прагне? Як живе? Які плекає він надії?

За всіх сказати я не можу, ми різні, та й у цьому наша сила.

А щодо мене, що ж, признаюсь, для мене щастя – це родина.

Міцна сім’я, здоров’я рідних, звертання «тато»…

Все просто, я ж як ви усі – проста людина.

Однак у мене ще одна розрада є,

Це сродна праця та шкільна родина.

Я вчитель права й цим горджусь.

Моє покликання – цвіт нації зростити,

Посіяти у дітях мудрості зерно,

Навчити їх свій рідний край любити,

Закони поважати, шанувати честь,

Не зраджувати принципам та не коритись долі.

А головне – крізь все життя пронести

Все те, чому вони навчилися у школі.

                                                                                                                                                                   В.О. Бондар